АМАРАНТ (Amaranthus L.) — рід трав’янистих однорічних рослин родини Амарантові (Amarantaceae). У світовій флорі нараховується близько 60 видів амаранту. В Україні найбільш поширеними видами амаранту є амарант загнутий (Amaranthus retroflexus L.), амарант багряний (Amaranthus cruentus L.), амарант хвостатий (Amaranthus caudatus L.), амарант волотистий (Amaranthus paniculatus L.), амарант темний (Amaranthus hypochondriacus L.).
Амарант загнутий (Amaranthus retroflexus L.) — народні назви: щириця загнута, циганка, підбурячник. Однорічна трав’яниста рослина. Стебло завв. 15–100 см, пряме, галузисте. Листя чергове, яйцеподібне або видовженояйцеподібне, тупувате, до основи клиновидно-звужене, довгочерешкове, по краю слабкохвилясте, з нижнього боку опушене. Суцвіття дуже міцне, волотисто-лопатеве. Квітки дрібні, з п’ятироздільною плівчастою оцвітиною, одностатеві. Плід — овальна коробочка. Насіння сочевицеподібне, коричневато-чорного кольору, блискуче, гладеньке, масою близько 1 мг. Кількість насінин в одній рослині сягає 500 000 і більше. Паростки з’являються у травні. Цвіте у липні—серпні. Насіння дозріває у серпні—вересні. Розмножується тільки насінням. Молоді пагони й листя заготовляють у червні, насіння — у серпні–вересні.
Листя А.з. містить білок (9–21% у перерахунку на суху масу), амінокислоти, алкалоїди, бетаїн (0,96%), жирну олію: в її складі міристинова, пальмітинова, стеаринова, лінолева, ліноленова кислоти; корені — бетаціаніни: амарантин, ізоамарантин, бетанін, ізобетанін, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, макро- та мікроелементи; насіння — крохмаль (до 69%), жирну олію (4–7%), сквален, вітаміни.
Рослина неофіцінальна. У народній медицині використовують траву, корені та насіння. Водний настій трави А. застосовують при коліті, кишковій кольці, запорах, при маткових та гемороїдальних кровотечах; відвар коренів — при жовтяниці; амарантову олію — для лікування та профілактики захворювань ШКТ, серцево-судинної системи, при травматичних ураженнях шкіри, анемії, захворюваннях порожнини рота та горла, онкологічних захворюваннях, а також в офтальмології, ендокринології. Насіння використовують як корм для свійської птиці. Кормова культура для свиней. Осінній перганос. Культура для розсолонення ґрунту.
Бурд Н.Б. Фармакогностичне вивчення деяких представникiв роду амарант: Дис. … канд. фармац. наук: 15.00.02. — Х., 2006.